«У рості цін на м’ясо переможців не буде» – інтерв'ю керівника Асоціації «М’ясної галузі»

Деталі

Опубліковано: 30 вересня 2021

Ринки продовольства майже всіх країн світу у стані трансформації до нових умов. В одних країнах ціни на м’ясо зростають, у інших, навпаки, падають. Країни, де ціни на м’ясо падають – більшість, переважно це країни ЄС. 

Уряди країн світу вдалися до реагування і спроб регулювання цін на продовольство. Тільки в одних країнах заходи вживаються на збереження виробництва і переробки, а в інших – аби неплатоспроможне населення врятувати від голоду.

То що ж відбувається в Україні і в світі? Про це у своєму інтерв'ю розповів Микола Бабенк­о – виконавчий директор Асоціації «М’ясної галузі».

– Що відбувається з м’ясом в світі і як це вплине на Україну?

– В 2022 році свинарство стане ще більш проблемним, ніж у 2021 році. Зараз багато залежить від консолідації вирощування і переробки. У м’ясної галузі є бачення і розуміння, що і як робити в короткій перспективі і на довгу. У свинарів, виглядає так, що його немає. Зараз вже мова йде за виживання, прибуток вже не на першому місці. Свинарям за 2021 рік стало не вигідно інвестувати у виробництво, а ринок досі не готовий до підняття цін на свинину, як і рік тому. По-перше – стрімке скорочення поголів’я свиней в ЄС і низькі ціни на свинину через її надлишок на ринку. По-друге – низька купівельна спроможність населення України.

– Які причини низької рентабельності і просто збитковості у виробників білого і червоного м’яса?

– Безумовно, ціни на свиней і птицю мають забезпечувати виробникам хоча б мінімальну рентабельність виробництва. Працювати над збільшенням рентабельності виробникам варто не через спроби підняття цін на м’ясо, що вони безуспішно намагаються зробити при кожній нагоді, а через зниження собівартості виробництва. Найбільша стаття витрат у вирощуванні – це корми. Витрати кормів у собівартості свиней високі через дві причини. Перша – перевитрати. Про перевитрати свинарства на корми 8 млрд грн щороку – багато написано і сказано, не буду повторюватися. Друга – подорожчання зернових, продуктів переробки соняшника і сої на 50% рік тому. Висока ціна на корми тримається донині і ціни будуть рости далі.

– Чи є ще причини, що впливають на збільшення поголів’я свиней і виробництво свинини в Україні?

– Так, це африканська чума свиней (АЧС). Точніше не сам вірус АЧС, бо він вже поширився у багатьох країнах Європи і Азії. Для України найбільша проблема – це відсутність компенсацій свинокомплексам за свиней у випадку АЧС. З ринку вибувають то одні, то другі свинокомплекси, а через відсутність компенсацій свинокомплексам – нелегальний ринок свиней інфікованих АЧС в Україні – процвітає.

– Невже зупинити поширення АЧС непосильна задача?

– Посильна. Більше того, компенсації свинокомплексам за свиней у випадку АЧС могли запрацювати ще в 2020 році. На це в проекті держпідтримки в 2020 році вже було закладено 500 млн грн з ініціативи ГС «Центр підвищення ефективності в тваринництві».

– Чому програма не запрацювала, кошти не виділили?

– Так, ті кошти, що могли піти на компенсації свинокомплексам за свиней у випадку АЧС були виділені на інші програми, не такі гострі як поширення АЧС. Чому гострі – бо багато українських і зарубіжних експертів вважають, що саме з України відбулося поширення вірусу АЧС по іншим країнам Європи і Азії.

– Хто і чому був проти запуску компенсацій в 2020 році?

Пізніше я не раз аналізував, що ми зробили не так чи недостатньо і прийшов до висновку – банальна зависть чи гординя у керівництві галузевої асоціації свинарів стала причиною, чого всі ми втратили шанс вирішити одну з головних проблем свинарів.

АЧС з’явилася в Україні ще в 2012 році, і з того часу, за 9 років, свинарство ніколи не було так близько до запуску компенсацій свинокомплексам за свиней у випадку АЧС, як у 2020 році. Нова влада, новий уряд, був взятий напрямок на публічність влади, справедливе використання коштів держбюджету.

– Що б стало виходом з важкого становища свинарів?

– По-перше, свинарям і птахівникам потрібні дешевші корми. Зараз рослинництво надприбуткове. В 2021 році буде зібраний рекордний врожай зернових. А що ціни на зернові? Вони рекордно високі. Введення експортного мита на зернові – стримає ріст цін на все продовольство.

– По-друге, має запрацювати програма компенсацій свинокомплексам за свиней у випадку АЧС. Ці кошти можна взяти з того ж самого експортного мита на зерно.

По-третє – зниження ставки ПДВ до 14% на весь ланцюг – вирощування ­ переробка – торгівля. В більшості країн ЄС ставка ПДВ на тварин, птицю і м’ясо ­ 5% або 7%. В Україні 20%. Невдала спроба розірвати ставку ПДВ в середині ланцюга – стала лише імітацією зниження цін на м’ясо. Зниження цін не відбулося. Натомість у виробників і переробників з’явилися нові проблеми – дискримінація за системою оподаткування, працювати прозоро на загальній системі оподаткування і сплачувати податки – стало невигідно.

По-четверте – українським виробникам свинини і курятини потрібне пільгове кредитування та/або програми реальної держпідтримки. Знову ж – фонд з експортного мита на зерно здатний за рік перетворити нашу країну з нетто-імпортера свинини в одну з найбільш перспективних в світі з експорту червоного і білого м’яса.

– Ну завжди є два сценарії – позитивний і негативний. До чого готуватися?

– Позитивний – уряд зупинить ріст цін на корми, собівартість вирощування зменшиться, ціни на продовольство зменшаться. Негативний – дешевий імпорт червоного м’яса з ЄС, Канади зробить, що в Україні не залишиться жодного свинокомплексу, який буде працювати з прибутком. Українське свинарство в 2022 році стане тотально збитковим.

– Споживачі постраждають чи лише виробники?

– Населенню зараз і так несолодко, ціни ростуть на все – тарифи за комунальні послуги, олію, цукор, яйця, молочні вироби, курятину. Свинина вже рік залишається соціальним м’ясом. Це, мабуть, єдиний продукт, який за рік не подорожчав. В ситуації, коли виробники країн ЄС стрімко «скидають» поголів’я свиней, імпорт дешевої свинини стримає ріст цін на українських свиней і відповідно свинину для населення.

Населення найближчі 6 місяців не постраждає. Однак потім, через 6 місяців – імпорт дешевої свинини закінчиться, пропозиції українських свинокомплексів буде мало і настане дефіцит – відповідно ріст цін на червоне м’ясо на 50-100%.

– Які труднощі виникають у м’ясокомбінатів через це?

– Зараз ніяких. Торгівля йде добре, є дешевий імпорт, ціна на свиней більш-менш зважена. Труднощі почнуться в середині 2022 року. Споживання свинини через вищі ціни за курятину зменшилося за 5 років з 22 кг на людину в рік до 15 кг, курятини виросло з 22 кг до 27 кг.

– Нас очікує продовольча криза?

– Цілком можливо. Все залежить від позиції уряду і відповідальність за продовольчу безпеку, доступність цін на продукти харчування від рішень, які уряд прийме ще в 2021 році.

– Є думка, що уряд не вдасться до експортного мита на зерно через велике аграрне лобі зерновиків у Верховній Раді та недемократичність даного кроку, ви її розділяєте?

– Ні, не розділяю. Ціни на зернові 2020 року цілком влаштовували всіх аграріїв. Тут питання не лобізму, а питання продовольчої безпеки, недопущення продуктового дефіциту, збереження населенню аграрної країни можливості купувати продукти за доступними цінами. А ще – це шанс перезапустити галузі вирощування і переробки, створення доданої вартості, податки, робочі місця, надходження валютної виручки від експорту м’яса. Таке рішення має прийматися державницькою позицією, а не одномоментним збагаченням на експорті зерна з надприбутками.

Ми прагнемо балансу інтересів усіх галузей і населення не в останню чергу. Наслідки помилкових рішень можуть мати довгостроковий негативний ефект.

– Чим ще Україні варто скористатися у новій продовольчій моделі світу?

– Звідусіль ми чуємо, що сільське господарство ЄС зменшує поголів’я ВРХ, свиней, насамперед, через екологію. Уряди виділяють субвенції фермерам на закриття ферм аби зменшити виробництво до рівня самозабезпечення країн ЄС.

В ЄС 147 млн ​​свиней, 90 млн голів великої рогатої худоби на території співставній з територією України. У нашій країні свиней всього 6 млн, ВРХ – 3 млн. Хіба нам розумно скорочувати наше поголів’я? Мотиви скорочення поголів’я країн ЄС зрозумілі і логічні, однак споживання м’яса в світі зростає, і цей попит мають якісь країни компенсувати за рахунок збільшення виробництва. Це і є шанс для України, ми маємо нарощувати виробництво м’яса в рази. Нічого складно в рішенні цієї задачі немає. Тільки через інтенсифікацію виробництва, зниження витрат, створення умов і підвищення інвестиційної привабливості вирощування і переробки ми можемо зробити м’ясо доступним для населення, а економіку країни – самодостатньою.

 Фонд з експортного мита на зерно може бути сформований у розмірі 2,5 млрд доларів в рік. На програму Асоціації «М’ясної галузі» «Нове свинарство 2025»потрібно 1,2 млрд доларів до 2025 року, а її реалізація забезпечить щороку 3 млрд доларів доданої вартості і стільки ж валютної виручки з експорту свинини.